Податковий терор

Згідно зі статистикою Ради бізнес-омбудсмена, у четвертому кварталі 2024 року податкові питання склали 64% всіх скарг, а рівень довіри до територіальних органів податкової служби впав до критичної позначки – лише 13%. Більшість судових рішень приймається на користь платників податків, змушуючи державу щороку витрачати десятки мільйонів гривень на програні справи.

Віральна «чорна мітка»

Уявіть собі: ваша компанія працює в Україні майже два десятиліття, ваші товари знають мільйони споживачів, ви справно сплачуєте податки і раптом... податкова оголошує вас «ризиковим» платником. Саме така історія трапилася з відомим італійським виробником побутової техніки, який постачає свою продукцію в Україну з 2006 року. Попри надану детальну інформацію про діяльність та співпрацю з контрагентами, столична податкова просто махнула рукою на документи і повторно затвердила рішення про «ризиковість».

Схожа доля спіткала й дистриб'ютора скла, якого податкова віднесла до «ризикових» через накопичення залишків нереалізованих товарів та співпрацю з «ризиковим» контрагентом. Обидві компанії опинилися в пастці того, що експерти вже охрестили «віральною ризиковістю» – коли одне невмотивоване рішення тягне за собою ланцюгову реакцію обмежень для десятків пов'язаних підприємств.

«Компанії надали податковій всі можливі документи та пояснення, доводячи безпідставність звинувачень, але їхні аргументи просто ігнорувалися», – розповідають у Раді бізнес-омбудсмена. Лише після втручання Ради, яка передала скарги на розгляд Експертної Групи з ДПС, податкова змінила свої рішення.

Податкова система України нагадує химерну гру в одні ворота: потрапивши до списку «неблагонадійних», підприємство одразу стикається з блокуванням податкових накладних, додатковими перевірками та фактичною неможливістю вести нормальну діяльність. При цьому вийти з цього «чорного списку» самотужки майже неможливо – потрібні місяці бюрократичних процедур, численні звернення, залучення зовнішніх експертів.

«Бізнес опиняється у своєрідній податковій пастці – йому доводиться доводити свою невинуватість, замість того щоб податкова обґрунтовувала свої претензії», – зазначають експерти.

Мільйонні донарахування на піску

Якщо статус «ризикового» платника – це перший рівень податкового пекла, то необґрунтовані донарахування – це вже справжня безодня, яка може поглинути навіть стабільний бізнес. Наприкінці 2024 року Рада бізнес-омбудсмена допомогла компанії, що здійснює перевезення скраплених вуглеводневих газів, скасувати астрономічну суму донарахувань – 39 мільйонів гривень.

Податкова оскаржувала базові принципи бухгалтерського обліку витрат на ремонт залізничних вагонів, наполягаючи на їх амортизації замість віднесення до поточних витрат. Також були претензії до операцій з придбання матеріалів для будівництва залізничної колії.

Не менш вражаючим є випадок компанії з продажу автомобілів, якій податкова донарахувала 9 мільйонів гривень, сумніваючись у правильності визначення бази оподаткування ПДВ при продажі вживаних автомобілів.

«Рада детально проаналізувала ситуацію та виявила суттєві недоліки у висновках податкового органу. Зокрема, сумніваючись у застосованій підприємством базі оподаткування і донараховуючи йому значні податкові зобов'язання, податковий орган не надав підтвердження своїх висновків і навіть не навів власні розрахунки», — йдеться у звіті Ради бізнес-омбудсмена за підсумками розгляду цієї справи.

Ці історії немов списані з сюрреалістичних романів – податківці фактично вигадують правила «на ходу», ігноруючи міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, судову практику Верховного Суду та результати попередніх перевірок. Компанії опиняються в абсурдній ситуації, коли їм доводиться доводити очевидні речі, витрачаючи час і ресурси на боротьбу з вітряками бюрократії.

Абсурд подвійного покарання

Можна собі уявити відчуття менеджера компанії, який дізнається, що фірму штрафують вдруге за те саме порушення, за яке штраф уже сплачено? Саме така кафкіанська історія трапилася з компанією, що спеціалізується на наданні в оренду нерухомого майна.

Столичні податківці вирішили, що компанія несвоєчасно зареєструвала накладні, складені напередодні повномасштабного вторгнення РФ і в період до січня 2024 року. Той факт, що штраф за це порушення уже було сплачено, податкову не зупинив – вони провели повторну перевірку і «намалювали» новий штраф на понад півмільйона гривень.

Не менш сюрреалістичною виглядає історія будівельної компанії з Волинської області, яку податкова оштрафувала через... технічну помилку державного реєстратора. Податкова наполягала, що акт приймання-передачі майнових прав на квартиру був підписаний у травні 2022 року, хоча компанія надала переконливі докази, що це відбулося в червні: відсутність зареєстрованої адреси будинку в травні, неповну оплату квартири на той момент, підтвердження від покупця і пояснення нотаріуса.

«Такі ситуації нагадують театр абсурду, де податкові органи створюють віртуальну реальність, ігноруючи фактичні докази», – коментують експерти Ради бізнес-омбудсмена.

Війна проти своїх

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук вже б'є на сполох, попереджаючи про системну кризу довіри: «Генерування щороку десятків тисяч вкрай формалістичних і недостатньо обґрунтованих висновків податкових перевірок створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні».

Цей підхід податківців нагадує людину, яка рубає гілку, на якій сидить. Виснажуючи підприємства необґрунтованими перевірками та штрафами, податкова підриває саму податкову базу, з якої наповнюється державний бюджет.

«Така практика відбирає у підприємств оборотний капітал та змушує витрачати дорогоцінний час керівництва на безкінечні судові процеси замість розвитку бізнесу та створення нових робочих місць», – підкреслює Ващук.

Особливо абсурдно така політика виглядає в умовах війни, коли країна як ніколи потребує сильної економіки. Замість того, щоб об'єднати зусилля з бізнесом для відбудови економіки, податкова продовжує грати в старі бюрократичні ігри, які підривають економічний потенціал України.

Наведені історії успішного оскарження неправомірних рішень податкових органів – лише вершина айсберга. За кожною скасованою перевіркою чи штрафом стоять десятки компаній, які не мають ресурсів для боротьби з системою або просто не знають про можливість отримати підтримку. Податкова система України схожа на лабіринт, в якому навіть досвідчені компанії можуть заблукати без провідника.

Як каже народна мудрість, «риба гниє з голови». Без системних змін у філософії роботи податкової служби, без запровадження персональної відповідальності податківців за прийняття необґрунтованих рішень, без чітких та прозорих критеріїв для перевірок – українські підприємці й надалі змушені будуть витрачати ресурси не на розвиток, а на боротьбу з податковим левіафаном.